Екскурсія до Шевченкового краю
Першого листопада у Подібнянському закладі сформувалася експедиційна група дослідників Шевченкового краю. І от ми вирушили маршрутом: Моринці - Шевченкове - Будище. Вдосталь насолодившись енергетикою Батьківщини Кобзаря, ми ще й устигли придбати сувеніри у крамниці Національного заповідника ім. Т.Шевченка; підібрати дубовий листок із дерева, де малий Тарас ховав свої перші мистецькі надбання - Національного дерева України; вдихнути аромат осіннього вишневого садка; побачити "хату в хаті" (хата дяка, автентична, накрита скляним саркофагом); торкнутися колиски Пророка та дізнатися деталі побуту того часу. А перед усім цим ми підкріпили смачним перекусом своє здоров'я на узбіччі лісово масиву - це дало нам змогу дістатися до велетня-вітряка (яких та на тому місці було аж 28!), який (попри законсервованість) і далі вражає своєю величчю минулих століть. Потім наш маршрут пролягав через с. Козацьке, де знаходиться музей зброї: часів Трипільщини - сьогодення. Огляд експонатів неймовірно зацікавив учнів, що належать до джур рою "Козаченьки", тому вони задонатили 1000 грн на потреби 32 ОМБР, до якої належить засновник музею, а нині Захисник України Бойко О.Л., із коштів благодійної шкільної ярмарки (адже усі вони стоять на варті нашого умовного спокою!)
Там, у криївці, у гостинній атмосфері ми почастували страви із партизанської кухні. А гід (гідна заміна батька - 17-річний Олег Олегович) вкотре довів, що молодь - цвіт нашої нації і що "от де, люде, наша слава, слава України!" Вкотре відвідавши краї Генія за фінансової підтримки місцевих аграрїв, я залишилася натхненною на ще безліч націєтворчих справ. Я Ви, підписники даної групи, батьки дітей, які побували у цій 12-голинній мандрівці і просто читачі даного допису, що скажете, переглянувши фотодобірку?
